Вибір, який тягнеться з дитинства

Якщо ви психолог, тоді точно знаєте: наші партнери не випадкові. Часто вибір «не тих» — це не про відсутність любові, а про стару емоційну програму. Ми тягнемося до знайомого, навіть якщо це боляче.
Психіка керується принципом гомеостазу: їй не потрібне щастя, їй потрібно звичне. Якщо з дитинства кохання асоціюється з критикою, холодом, відкиданням саме таких людей ми й обираємо в дорослому житті. Бо так простіше: знаєш, чого чекати.

Замість любові — спроба зцілити рану

Підсвідомість шукає не партнера, а шанс «переписати сценарій». Жінка, яку в дитинстві залишали одну, інтуїтивно тягнеться до емоційно недоступних. Може, цього разу вона заслужить любов? Але сценарій повторюється. Знову.

Психологічні причини, чому сценарії повторюються

1. Теорія прив’язаності (Дж. Боулбі, М. Ейнсворт)

У дитинстві в нас формується базовий стиль прив’язаності — залежно від того, наскільки батьки були доступними, чутливими та передбачуваними. Ці стилі згодом переносяться у дорослі стосунки.

Приклади:

• Якщо у вас тривожна прив’язаність — ви схильні чіплятися за партнера, боятися, що він піде, і терпіти багато, аби тільки залишитися разом.
• Якщо уникаюча — навпаки, ви обираєте недоступних, дистанційованих людей, бо близькість лякає.

Чому ми вибираємо «не тих»?
Щоб знову і знову проживати свій звичний стиль. Навіть якщо він болючий, він знайомий.

2. «Повторення травми» (З. Фройд), теорія повторного потягу (Repetition compulsion)

Фройд зауважив, що людина несвідомо прагне «переграти» дитячу травму, ставлячи себе в подібні ситуації, щоб (ніби) нарешті їх вирішити.

Наприклад, жінка, яку в дитинстві часто залишали одну, обирає чоловіків, які емоційно холодні або навіть зраджують — як спробу «нарешті отримати любов», якої тоді не дали.

Це ілюзія — найчастіше сценарій просто повторюється, але не вирішується.

3. Психологічні комплекси (К. Юнг)

Юнг говорив, що у нас є несвідомі емоційні вузли (комплекси), наприклад: «комплекс відкинутої дитини» або «комплекс рятівниці».
Вони змушують нас закохуватись у тих, хто активує цей комплекс.

Наприклад, жінка з комплексом «мене треба рятувати» знайде чоловіка, який спочатку буде рятівником, а потім — тираном.

4. Транзактний аналіз (Е. Берн)

«Ігри, в які грають люди»

Ми несвідомо розігруємо сценарії: Жертва — Переслідувач — Рятівник.
Наприклад, обираємо партнера, з яким можна бути в ролі Жертви (він холодний, знецінює), щоб потім скаржитися і страждати.

Бо ця роль знайома з дитинства і дає приховану вигоду — увагу, співчуття, відчуття «я хороша, а він поганий».

Техніка: «Перепишіть сценарій кохання»

Цю техніку можна пройти як самостійно, так і запропонувати клієнту. Вона розкриває глибинні установки та допомагає запустити внутрішні зміни.

1. Назвіть старий сценарій

Які думки виникають у вас або у вашого клієнта, коли ви думаєте про стосунки?
Наприклад:
– «Любов — це біль»
– «Я недостойна мати відносини»
– «Мене не можна любити просто так»
– «Я мушу заслужити любов»
– «Якщо я не стараюся, не служу — мене покинуть»
– «Хороші чоловіки мені недоступні»
– «Мене завжди зраджують»
– «Усі хороші вже зайняті»

2. Визначте джерело

Запитайте себе:
– Хто мене цьому навчив?
– Коли я вперше це відчула?
– Це моя правда, чи мами/тата/бабусі?

3. Які емоції ви там переживали?

Згадайте, у якому стані ви тоді були. Що відчували тілом? Який образ, колір, звук?

▶ Інструкція з трансформації:
Побачте цей образ. Уявіть, як ви змінюєте його: робите світлішим, віддаляєте, зменшуєте звук, додаєте підтримку. Надайте собі в цьому спогаді нову опору. Дайте собі те, чого тоді не вистачило.

4. Напишіть новий сценарій

Сформулюйте нову установку.
– «Я гідна любові»
– «Мене можна кохати просто так»
– «Я вибираю безпеку, ніжність, турботу»
– «Я можу бути собою і залишатися коханою»

▶ Важливо: переконайтеся, що ваш внутрішній стан при цьому — спокій, любов, цілісність.
Якщо є страх, напруга, сумніви — поверніться до попередніх пунктів. Ще раз. З любов’ю.

5. Проговоріть уголос

«Я більше не повторюю стару історію. Я вибираю нову — де я кохана, важлива й прийнята.»

6. Уявіть себе в нових стосунках

Закрийте очі. Уявіть: ви через рік. У новому сценарії. Як до вас ставиться партнер? Як ви почуваєтесь всередині?

А чому все одно не виходить?

Бо навіть коли ви все розумієте, усвідомлення не завжди змінює сценарій.
Самому досить важко знайти свої глибинні механізми, бо працюють захисти психіки. Вони закривають біль, приховують правду, ховають причини.

І ми знову опиняємось у «вежі» — звичній, але задушливій. Там безпечно. Там все знайоме. Там «ще трохи» можна потерпіти.
Але минуле не зникне само по собі. Його або проживають, або носять з собою все життя.

Досить жити наполовину. Час вийти з вежі.

У кожної жінки є ця точка: момент, коли вона каже собі
«Я більше не хочу боятися. Я хочу жити по-справжньому».

Першим сильним кроком для вас може стати тренінг-ініціація за казкою «Рапунцель», від професорки психології Ольги Смірнової.
Це символічний, тілесний, емоційний перехід у нову якість:
– від інфантильності до дорослої жіночності,
– від страху — до дії,
– від утримування себе — до сили вибору.

Ті, хто роками не міг налагодити стосунки, перестають тягнути за собою багаж болю.
Ті, хто боявся бути щасливим, нарешті відчувають, що можуть.
Ті, хто втратили себе, знаходять прийняття, любов і віру в себе, внутрішній спокій.

І якщо ви читаєте ці рядки, можливо, саме для вас настав той момент, коли можна сказати:

«Мені досить. Я виходжу з цієї вежі. Назавжди».

Також на тему:
Як ваша “внутрішня дитина” обирає партнера замість вас? 

Попелюшка: як вийти зі сценарію служіння і стати вибраною

За кого ви насправді виходите заміж?

Прямий етер: “Що ховає зовнішність чоловіка: фізіогноміка”.

Контакти:
+380 73 303 6000
+380 73 303 6003