Іноді шлях до професії нагадує похід у гори без карти: ти знаєш, куди хочеш прийти, відчуваєш силу — але кожен поворот викликає сумніви. А потім поруч з’являється провідник із ліхтариком — і ти бачиш: маршрут є, ти не один, і йти — безпечно. Саме такою опорою часто стає супервізія.
Ця стаття — для тих, хто ще навчається або вже отримав диплом психолога, але боїться розпочати практику. Для тих, хто «консультує в голові», але не в кабінеті. І для тих, хто вважає, що просити про допомогу — це слабкість. Сьогодні ми говоримо про супервізію та синдром самозванця — два боки одного страху: залишитися без внутрішньої опори.
«Навіть у найдосвідченіших психологів бувають моменти сумнівів. Але саме супервізія допомагає не втонути в них, а перетворити на професійне зростання.»
— професорка Ольга Смирнова, засновниця Академії МАРО
Звідки береться страх консультувати?
1. «Я ще не все знаю»
Синдром самозванця нашіптує: «Ти не готова». Хоча знань уже достатньо для перших кроків. Парадоксально, але саме той, хто сумнівається — часто найбільш етичний і уважний.
2. «Я можу зашкодити»
Цей страх говорить про вашу відповідальність — і це добре. Але він не має паралізувати. Ніхто не чекає від вас всезнання. Контакт важливіший за пораду.
3. «Всі вже вміють, а я — ні»
Порівняння вбиває розвиток. У кожного свій темп. Важливо не скільки років ви в професії, а як ви вмієте бути поруч з іншим.
4. «Я не маю права брати гроші»
Один із найпоширеніших бар’єрів. Але праця — це цінність. І ви маєте право отримувати оплату навіть за перші консультації — особливо під супервізією.
5. «Я заплутаюся і розгублюся»
Це нормально. Саме тому супервізія — це ваш якір і простір для розбору складних випадків.
Міні-тест: Чи живе у вас синдром самозванця?
Позначте «так» або «ні»:
Ви боїтеся брати оплату: «А раптом не витягну?»
Думаєте: «Всі розумніші, тільки мені не можна».
Перечитуєте конспекти замість того, щоб почати першу сесію?
Вважаєте, що якщо клієнт не вийшов щасливим — ви не допомогли?
Чекаєте ідеального моменту, щоб почати?
Якщо 3 і більше відповідей «так» — ласкаво просимо. У вас є внутрішня пані сумнівів. Пора з нею поговорити — і відправити у відпустку.
Що дає супервізія?
Можливість бути не наодинці.
Впевненість у своїх рішеннях.
Підтримку у складних кейсах.
Розвиток емпатії та професійної інтуїції.
Профілактику вигорання.
Групова супервізія — це не іспит. Це професійне коло, де вас не оцінюють, а чують.
Техніка: «Опора всередині»
Ця вправа допомагає психологу консультанту знайти внутрішню стійкість перед важкою сесією або після неї. Вона також підходить для клієнтів, які губляться у власних емоціях.
Як виконати:
Сядьте або станьте зручно. Ноги — впевнено на підлозі. Спина пряма, але не напружена.
Зробіть три глибокі вдихи. На кожному видиху мовчки скажіть:
«Я тут. Я з собою. Я на землі.»Покладіть одну руку на серце, іншу — на живіт. Відчуйте тепло під долонями.
Запитайте себе:
«Що зараз у мені потребує уваги?»Знайдіть в тілі точку опори. Це може бути грудна клітка, стопи, живіт або навіть уява каменю чи дерева всередині.
Відчуйте, як ця частина тіла підтримує вас.Утримуйте цю увагу протягом 1–2 хвилин. Якщо з’являються думки — не боріться. Повертайтесь до опори в тілі.
На завершення тихо скажіть собі:
«Я не одна. У мені є місце сили. Я можу бути поруч — з собою і з клієнтом.»
Використовуйте цю техніку перед сесією або після складного запиту. Допомагає повернутися до себе, знайти стійкість і продовжувати роботу з ясністю та емпатією.
Як не потрапити в пастки новачка?
Не чекайте ідеального стану — починайте з тим, що є.
Не працюйте без супервізії — особливо на початку.
Не закривайтеся в собі — професія потребує обміну.
Не плутайте доброту з обов’язком «рятувати».
А що, як не бути ідеальними — а просто почати?
Багато початківців почуваються однаково: диплом у руках, а впевненості — ніби менше, ніж до навчання. Знань достатньо, але вони не дають опори. І всередині виникає питання: «А раптом я не впораюся?»
Це схоже на людину, яка навчилася плавати теоретично — прочитала десятки інструкцій, подивилась відео, але так і не зайшла у воду. Бо страх: а раптом потону? А всі дивляться й засуджують?
Супервізія та підтримуючий курс стають тим безпечним колом, у яке можна зайти не самій, а з тими, хто відчуває те саме. Це не просто знання. Це жива практика, професійний супровід і відчуття: тебе підтримають, а не осудять.
В Академії МАРО під керівництвом професорки Ольги Смирнової ви не просто навчаєтесь. Ви зростаєте в професії — у власному ритмі, з повагою до себе, через супервізії, практику, кейси, рефлексію й контакт. Тут ніхто не вимагає бути ідеальною. Але тут можна набути справжню майстейрність консультування, відшліфувати свої грані — і стати діамантом психології.
Якщо ви відчуваєте, що готові зробити крок — навіть невпевнено — приходьте.
Курс «Психологія і коуч-психотерапія» вже набирає нову групу. Ми чекаємо вас.
Хочете зробити перший крок ще до навчання? Отримайте безкоштовний гайд «Консультую, але боюсь нашкодити. Що заважає психологу розвиватись?» — з техніками, тестом і рекомендаціями для подолання внутрішніх бар’єрів на старті практики. Завантажити гайд.
Контакти:
+380 73 303 6000
+380 73 303 6003
