
Симптом — це не ворог. Це мова тіла про внутрішній біль.
У кабінеті психолога зазвичай тихо. Але іноді ця тиша звучить голосніше за будь-які слова.
Вона прийшла з хриплим голосом, болем у горлі та звичкою всім подобатися. На перший погляд — звичайна застуда. Але вже за десять хвилин стало зрозуміло: вона не могла сказати «ні». Нікому. І ніколи. Її тіло почало говорити замість неї. Кожне нове «так», сказане всупереч собі, залишало глибокий подряп у горлі.
Коли психіка мовчить — починає говорити тіло. Це не поетична метафора, а реальність, з якою щодня працюють клінічні психологи. І ця реальність має ім’я — психосоматика.
Що таке психосоматика? Глибше, ніж здається
Психосоматика — це не про «думай позитивно і не хворій». Це наука про те, як внутрішні конфлікти, витіснені емоції, стреси та незавершені переживання можуть проявлятися у формі тілесних симптомів.
Симптом — не ворог. Це сигнал. А іноді — крик.
Тіло говорить:
- замість забороненого почуття,
- замість слів «я не витримую»,
- замість внутрішнього конфлікту, який не можна виразити.
Наше завдання як психологів — навчитися цю мову читати.
Як тіло «говорить»: приклади з практики
Психосоматичні симптоми не випадкові. У кожного — своя психологічна логіка. Професор психології Ольга Смірнова та клінічний психолог Евеліна Дмитрівна Булгак виділяють найпоширеніші тілесні «повідомлення»:
- Біль у спині — тягар відповідальності, відчуття, що «все тримається на мені».
- Екзема — нестерпність контакту, бажання «вилізти зі шкіри».
- Бронхіт, астма — «мені нема чим дихати», задушливі стосунки.
- Проблеми з ШКТ — «не можу переварити ситуацію», глибоке неприйняття.
- Жіночі захворювання — конфлікти з темами материнства, сексуальності, прийняття тіла.
Це не метафори — це психофізіологічні закономірності. Кожен симптом — як роль у внутрішній драмі, що програється без слів, але з повною тілесною щирістю.
Як визначити, що симптом має психосоматичну природу?
Психолог починає з головного — з історії клієнта.
Комплексна діагностика включає:
- Анамнез: коли й у яких обставинах з’явився симптом?
- Емоційний фон: які почуття не отримали права на існування?
- Оцінка стресостійкості за шкалою Холмса й Рея.
- Тестування: психотип, карта тілесної напруги, схильність до витіснення.
- МАК-карти: допомагають дістати глибинний зміст із підсвідомого.
Завдання психодіагностики — побачити, на якому рівні тіло взяло удар на себе: емоційному, функціональному чи органічному.
Техніка: «Що каже моє тіло?»
Цю вправу ви можете запропонувати клієнту або виконати самостійно.
Якщо ви читаєте цю статтю і маєте певні симптоми — спробуйте цю техніку. А щоб глибше розібратися та знайти рішення — запишіться на консультацію.
- Сядьте зручно, заплющте очі.
- Згадайте симптом, що вас турбує.
- Відчуйте, де саме в тілі він «живе».
- Уявіть, що ця частина тіла може говорити. Що вона каже?
- Кому адресоване це послання?
- Напишіть листа від імені свого симптому.
Це глибокий діалог із собою через мову тіла.
Чому кожному психологу варто знати психосоматику?
Багато психологів роками працюють, не помічаючи, як тіло клієнта кричить про допомогу. Навіть якщо ви не клінічний психолог, знання психосоматики критично важливе для професіоналізму та довіри клієнтів. Адже вони приносять не лише душевний біль — а й тілесний симптом.
Евеліна Дмитрівна Булгак, клінічний психолог із понад 30-річним досвідом у медицині та психології, викладач курсів МАРО, дає глибоку і практичну підготовку фахівцям, які хочуть працювати з тілом професійно.
Курс “Психосоматика. Клінічний курс психології для роботи з симптомами” поєднує глибоку психодіагностику, клінічні кейси, роботу з реальними симптомами, символічні, тілесні та психотерапевтичні техніки — і підходить для тих, хто:
- працює з клієнтами, які роками ходять по лікарях, але не знаходять відповіді,
- стикається з тілесними скаргами без органічної основи,
- хоче навчитися бачити не лише симптом, а його психологічне джерело,
- працює з жінками, дітьми, чоловіками у клінічних запитах.