Клінічна психологія:де межа міжособливостямиособистості тапсихічним розладом? - Практическая психология

Ви коли-небудь замислювалися: “Чому одна людина страждає від тривожності, а інша з нею справляється?”

  • Як відрізнити особливості особистості від клінічного випадку?
  • Де проходить межа між професійною консультацією психолога та необхідністю направити клієнта до психіатра?

Психіка – це складний і багатошаровий світ. Хтось просто перфекціоніст, а хтось має обсесивно-компульсивний розлад. Хтось інтроверт, а хтось страждає від соціофобії. Компетентний фахівець повинен розуміти, де норма, а де починається психічний розлад, і при цьому не виходити за межі своєї професійної компетенції.

Де закінчується робота психолога та починається зона відповідальності психіатра?

Психолог

– працює з емоціями, думками, поведінкою, допомагає адаптуватися до стресу та змінювати деструктивні патерни.

Клінічний психолог

– діагностує психічні стани, відрізняє тривожність від тривожного розладу, депресію від хронічної втоми.

Психіатр

– лікар, який призначає лікування, медикаментозну терапію та веде пацієнтів із серйозними розладами.

Важливо: Закон не дає психологу права ставити діагнози, але вимагає розуміння, коли клієнту необхідна медична допомога.

Приклад із практики професор психології Ольги Смирнової

До фахівця звернулася жінка зі скаргами на тривожність і безсоння. Під час консультації стало зрозуміло, що її настрій різко змінюється: ейфорія чергується з виснаженням, а періоди активності супроводжуються неконтрольованими витратами.
З’ясувалося, що це не просто тривожний розлад, а біполярний афективний розлад (БАР), який потребує медикаментозної терапії та роботи з психіатром.

7 ключових помилок, яких припускаються психологи

1. Ігнорування тривожних сигналів – списувати на стрес те, що потребує уваги фахівця.
2. Самостійна “діагностика” – це небезпечно та неетично.
3. Недооцінка ризиків – тривожність може бути симптомом панічного розладу, а не просто реакцією на стрес.
4. Робота з важкими випадками без спеціальної підготовки – може зашкодити клієнту та призвести до юридичних наслідків.
5. Орієнтація лише на розмовну терапію – у ряді випадків без медикаментів покращення неможливе.
6. Відсутність розуміння меж професії – психолог не замінює психіатра.
7. Страх направити до лікаря – своєчасне скерування до спеціаліста – це професійний підхід, а не відмова від допомоги.

Приклад із практики
Клієнтка скаржилася на «втому», але під час детальної розмови з’ясувалося, що вона перестала відчувати радість, втратила інтерес до життя, у неї з’явилися думки про безглуздість існування. Виявилося, це клінічна депресія, яка потребує втручання лікаря.

Міні-діагностика: коли варто задуматися?

Дайте відповідь «так» або «ні»:

  1.  Моє емоційне самопочуття заважає мені працювати, навчатися, спілкуватися.
  2. Я не контролюю свої реакції (спалахи агресії, паніки).
  3. Я не розумію, що зі мною відбувається, але відчуваю, що “щось не так”.
  4.  У мене бувають нав’язливі думки, від яких я не можу позбутися.
  5.  Часом здається, що світ нереальний або змінений.

Результати:
3+ “так” – можливо, варто звернутися до фахівця.
1-2 “так” – поки що нічого критичного, але важливо прислухатися до себе.

Практична техніка: «Психогігієна»

Мета: навчитися відстежувати свій емоційний стан і вчасно дбати про себе.

1. Щоденник самопочуття
Кожного дня записуйте:

  •  Що я відчуваю прямо зараз?
  •  Як це впливає на мій день?
  •  Що я можу зробити для себе сьогодні?

2. Сканування тіла
Заплющте очі, подумки “проскануйте” своє тіло. Де є напруга? Уявіть, як вона розслабляється.

3. Дихання 4-4-8
Вдих на 4 секунди → затримка на 4 секунди → повільний видих на 8 секунд. Повторіть 5 разів.

Ця техніка допомагає знизити тривожність і краще усвідомлювати свій стан.

Чому клінічна психологія — основа експертності та увійшла в новий закон?

Для звичайної людини

«Тепер я розумію себе»

  •  Чому я відчуваю тривожність сильніше за інших?
  •  Це моя особливість чи проблема, яку варто опрацьовувати?
  •  Як розпізнати у близьких стан, що вимагає допомоги?

«Я більше не боюся психології»

  • Розбираємо міфи: психіатрія — це не завжди лікарня, а тривожність — не завжди розлад.

Вчимося говорити про ментальне здоров’я без сорому.

Для психолога

«Я працюю професійно та екологічно»

  • Як не взяти на себе відповідальність за клієнта там, де потрібна допомога лікаря?
  • Коли тривога – це просто тривога, а коли – генералізований тривожний розлад?
  • Як вчасно розпізнати психотичні стани та скерувати до фахівця?

«Я впевнений у своїх кордонах»

  • Усвідомлення, де компетенція психолога, а де – робота психіатра.
  • Розуміння, як працювати з клієнтами, не переносячи їхній біль на себе.

Вихід із ситуації: професійний шлях до змін

Справжній фахівець – це не лише емпатичний слухач, а й людина, яка розуміє межі своєї роботи.

Як стати компетентним психологом? Вивчити Клінічну психологію та пропедевтику психічних розладів.

Курс допоможе:

  • Відрізняти особливості особистості від розладів.
  • Розуміти, коли клієнту потрібна психіатрична допомога.
  • Працювати професійно, без ризику нашкодити клієнту (і собі).Спікер курсу: Евеліна Дмитрівна Булгак – магістр психології, 30 років консультативної діяльності в психології та медицині, 25-річний педагогічний стаж на кафедрі клінічної психології.
    Запис відкрито

Запис на курс відкрито! Приєднуйтесь!

Контакти:
+380 73 303 60 00
 +380 73 303 60 03

Підберемо курс для Вас

Якщо Ви не знаєте, що вибрати, що більше підійде конкретно під Ваш запит, залиште свої контакти у формі, наш менеджер зв’яжеться та проконсультує з будь-яких питань.